Перитоніт у дітей, симптоми перитоніту у дітей, лікування перитоніту у дітей | ПЕДІАТР-24

Перитоніт у дітей У більшості випадків перитоніт розвивається вторич але, т. Е. Є наслідком своєчасно не діагностованих і не оперованих гострих захворювань черевної порожнини. Спостерігається не скільки видів перитонитов, характерних лише для дитячого віку (меконіальний, перитоніт при пупковому сепсисі, диплококковой пери Тоніта). Розрізняють загальний (розлитої) і обмежений (місцевий) перитоніт. Завдяки анатомо-фізіологічним особливостям черевної порожнини (малі розміри, анатомічне і функціональне недорозвинення сальних ка, знижена опірність інфекції очеревини і її невисокі пластичні властивості) у дітей процес протікає частіше за типом загального розлитого перитоніту. У розвитку перитоніту у дітей можна виділити три стадкі: початкову (ранніх симптомів), компенсації та декомпенсації. Для початкової стадії характерні изме нение поведінки хворого, млявість, втрата життєрадісності, сірість шкірних покривів. Відзначається повторна блювота. Дитина скаржиться на болі в животі або їх наростання, якщо перитоніту передує інше захворювання. Маленькі діти реагують занепокоєнням або плачем на пальпацію живота. Живіт напружений, виражені симптоми подразнення очеревини (Щоткіна Блюмберга, хвороблива перкусія). Перистальтика знижена. За рідкісним винятком не вдається відзначити метеоризму, випоту чи вільного газу в черевній порожнині. Мова сухуватий, злегка обкладений. Температура тіла в межах 38 38,5. Як правило, наблю дається розбіжність пульсу з температурою. У крові помірний лейко цитоз, часто із зсувом формули вліво. З 2 3-х діб починається стадія компенсації. Дитина ніби адап тируется до виниклих умов, стан його зовні стабілізується. Поступово наростає метеоризм, але стілець буває щодня, оформлений. У грудних дітей частіше розвивається пронос. Живіт роздутий, при обстеженні черевної порожнини знаходять вільний випіт. У випадках, коли перитоніт обумовлений перфорацією полого органу, відзначається зникнення пече нічний тупості, а при рентгенологічному дослідженні визначають газ під діафрагмою. Завзято наростають явища токсикозу і ексикозу. На 4 8-у добу розвивається стадія декомпенсації. У дитини появ ляются виражена інтоксикація, адинамія. Вираз обличчя страдаль чеський. Шкірні покриви сухі і злегка жовтяничним. Іноді спостерігається геморагічний септичний синдром. Параліч шлунково-кишкового тракту на відміну від дорослих розвивається рідко. Живіт роздутий, м'язи не напружені. Запекла блювота кишковим вмістом, іноді з домішкою крові. Діагностичні труднощі при перитоніті у дітей пов'язані зі схожістю клінічної картини перитоніту з клінікою важких форм парентеральной диспепсії, токсичної дизентерії, ряду соматичних та інфекційних захворювань. Характерно домінування загальних симптомів над місцевими, що яскраво виражено у дітей молодшої вікової групи. Для дитячого віку характерно, крім того, невідповідність тяжкості загального стану хворого морфологічних змін у черевній порожнині. Стан дітей, особливо в початковій стадії, розцінюють зазвичай краще, ніж має місце в дійсності. Особливий вплив на клініку перитоніту надає попереднє ле чення дитини антибіотиками. Захворювання при цьому протікає зі стер тими симптомами, що істотно ускладнює встановлення правильного діагнозу.